“Спокійні канікули”: зростає кількість працівників, які виконують обов’язки з пляжу, але існують способи їх ідентифікації.
Особливо активно до цього вдаються представники покоління Y, які народилися з початку 1980-х до середини 1990-х років.
Поки роботодавці звикали до явища “quiet quitting” – коли працівники емоційно дистанціюються від роботи, не звільняючись офіційно, – на зміну прийшов новий тренд. Як зазначає Fortune, тепер дедалі більше співробітників практикують так звані “тихі відпустки” – таємно вирушаючи на відпочинок, роблячи вигляд, що продовжують працювати.
Особливо активно до цього вдаються міленіали – представники покоління Y, до якого зазвичай відносять людей, що народилися приблизно з початку 1980-х до середини 1990-х років. Згідно з дослідженням Harris Poll, майже 40 відсотків працівників цього покоління хоча б раз вирушали у відпустку, не повідомивши про це керівництво.
Такі співробітники беруть із собою робочі ноутбуки та телефони, періодично відповідають на електронні листи чи повідомлення у Slack, щоб створити враження, що залишаються онлайн. Насправді ж вони можуть працювати буквально з пляжу або навіть з іншої країни.
Новий формат прихованого “відпочинку на роботі” став продовженням культури дистанційної праці, де контролювати реальну присутність працівника значно складніше.
Дослідники зазначають: основна причина такої поведінки – не бажання уникати роботи, а страх виглядати ледачими або втратити кар’єрні можливості.
Попри стереотипи про молодше покоління, саме міленіали найчастіше намагаються демонструвати постійну залученість у робочі процеси. Вони частіше за інших залишають комп’ютер “активним”, надсилають повідомлення із затримкою, щоб створити ефект понаднормової роботи, або періодично виходять на зв’язок під час відпочинку.
Водночас представники покоління Z та старші працівники – покоління X і бебі-бумери – значно рідше приховують відпустки від роботодавців.
Інше дослідження, проведене Resume Builder у 2024 році, показало: 43 відсотки тих, хто практикує “тихі відпустки”, фактично беруть до трьох днів відпочинку за рахунок компанії, а кожен четвертий – цілий робочий тиждень.
Причина знову ж таки – тривожність через роботу.
“Тривога є основною причиною, чому працівники йдуть на такі крайні кроки, причому 2 з 5 працівників хвилюються про те, як взяття оплачуваної відпустки вплине на їхню безпеку роботи. Чотири з 10 міленіалів беруть тиху відпустку”, – йдеться у статті.
Кар’єрний консультант Кайл Елліотт пояснює: роботодавці можуть помітити “тихого відпочивальника” за зміною поведінки.
Якщо працівник, який зазвичай відповідає на повідомлення за кілька хвилин, раптом починає реагувати із великими затримками або пише у незвичний час, це може свідчити про роботу з іншого часового поясу чи відпочинок.
Втім, експерт вважає, що проблема значно глибша, ніж проста спроба “схалтурити”. За його словами, масове поширення “тихих відпусток” може бути ознакою токсичної корпоративної культури, де працівники не почуваються психологічно захищеними.
Фахівці радять компаніям чіткіше формулювати правила щодо віддаленої роботи та відпусток, аби працівники не боялися відкрито брати законний відпочинок.
Як поширюються ретрити для тих, хто сумує
Нагадаємо, багато мандрівників по всьому світу бронюють поїздки, присвячені переживанню горя. Це робиться, щоб впоратися з втратою, травмою та душевним болем подалі від повсякденного життя. Раніше люди воліли переживати горе тихо, часто на самоті, але тепер перетворюють втрату на спільний досвід, беручи участь у ретритах, цілющих практиках та навіть круїзах для тих, хто сумує. Такі послуги туристам пропонують спеціалізовані центри в місті Містра (Греція), на острові Ре (Франція), у місті Гранада (Іспанія), у графстві Сомерсет (Велика Британія) тощо.